Звідки певна особа має знати, що підлягає під спец.закон, якщо не видається жоден  підтверджуючий документ?

Справді, спец.закон не передбачає видачу фізичних документів, які б підтверджували статус тимчасового захисту, тобто документів з фотокарткою, за допомогою яких можна ідентифікувати свою особу.

В спец.законі використовується термін заява, наприклад у статті 4, де йде мова про заяву про надання номеру PESEL, та варто зауважити, що ця заява містить багато даних, приміром надання в обробку даних біометричних, таких як відбитки пальців, фотографію, що означає, що це не типова заява про PESEL, а його радше його неформальна форма, яку можна назвати заявою про реєстрацію у системі спец.захисту.

Фотографії та відбитки будуть зберігатись у RDO.

Заявники, на згаданий вище номер PESEL, можуть зареєструвати довірений профіль, а далі зможуть користуватись застосунком, у якому буде завантажений, збережений електронний документ, який показуватиме дані з реєстру осіб, що підлягають під спец.закон. Це означає, що документ буде електронним. Невідповідність, про яку ми згадували, стосується осіб, у яких нема електронної пошти або номера телефону – осіб поважного віку тощо, тому такі особи не можуть отримати довірений профіль.

Крім того, відповідно до чинного законодавства, номер PESEL, який було надано на підставі спец.закону, буде знаходитися в реєстрі PESEL шляхом відмітки UKR. Таким чином, можна припустити, що навіть такої інформації буде достатньо, щоб підтвердити, що дана особа підлягає  під дію спец.закону.

Одне з зауважень до закону, наданих Товариством юридичної інтервенції, а також Гельсінською спілкою з прав людини, є власне необхідність запровадження документу, що підтверджує користування статусом тимчасового захисту. Це випливає безпосередньо з положень директиви.