Хто і за яких умов може стати законним опікуном дитини, батьки якої повернулися в Україну?

Відповідаючи на поставлене запитання, перш за все, слід зазначити, що залишення дитини одним з батьків може мати далекосяжні наслідки у сфері батьківських прав та виховання дитини.

У переважній більшості випадків дитина, залишена без піклування, охоплюватиметься інституційною системою заступницького піклування, наприклад закладом соціалізації та сімейним закладом. Відповідно до ст. 112 Кодексу про сім’ю та опіку про обов’язок і право постійного догляду за дитиною, яка перебуває під опікою, виховувати її та представляти її у справах, зокрема у справах про виплати, призначених для задоволення її потреб, належить прийомній сім’ї, тогму, хто керує сімейним сирітським будинком, або особі, яка керує опікувально-виховним закладом, регіональним опікувально-терапевтичним закладом чи інтервенційним центром попереднього усиновлення, в решті обсягу, якщо суд не вирішить інше, право на опіку залишається за батьками. Один із батьків дитини, яку обіймає система заступницької опіки, не зможе розв’язувати питання про виховання, представляти дитину в поточних справах, отримувати за неї виплати.

Ввести дитину в систему заступницької опіки нескладно, а вивести дитину з цієї системи – це вже важка і шалена робота – за дитину доведеться боротися і пояснювати перед судом, Міському Центрі Соціальної Допомоги і, можливо, кураторові, що Ви є гарантом належного догляду за неповнолітнім.

На практиці інституції заступницької опіки найчастіше використовуються у випадку дітей, які не є громадянами Польщі. Це речення може здатися дивним, але є правдою. Слід зазначити, що влаштування дитини без опіки одного з батьків (законного опікуна) до системи заступницької опіки не потребує складних і тривалих процедур у сфері застосування, наприклад, національного законодавства дитини у разі позбавлення одного з батьків батьківських прав. Діти, які перебувають під заступницькою опікую, не є дітьми, батьків яких позбавили батьківських прав.

Також є інституція опікуна. Основною передумовою для встановлення опіки є те, що дитина не залишається під батьківською опікою – батьки позбавлені її за рішенням суду або вони невідомі. Опіка встановлюється опікунським судом, відділом у справах сім’ї та неповнолітніх – районним судом за місцем проживання або перебування неповнолітнього. Опікуном має бути особа, призначена батьком чи матір’ю, які на той час ще мали можливість опікуватись дітьми. Якщо такої особи немає, опікуном має бути хтось з рідних неповнолітньої особи. Що стосується братів і сестер, піклуватися ними повинна, наскільки це можливо, одна і та ж особа.

Законом про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави запроваджено інституцію тимчасового опікуна (ст. 25). Такого опікуна буде призначено дітям українського громадянства, які прибули до Польщі після 24 лютого і залишаються на цій території без опіки дорослої особи, яка відповідає за них відповідно до чинного в Польщі законодавства. Тимчасовий опікун буде уповноважений представляти неповнолітнього та піклуватися про нього та майно. Положення спеціального закону нічого не говорять про позбавлення батьківських повноважень, тому видається, що буде застосовуватись згадана ст. 112 (1) Кодексу про сім’ю та опіку.

Підсумовуючи, слід зазначити, що польські положення про призначення законного опікуна є однаковими для кожної дитини, будь то громадянин Польщі або дитина без такого громадянства (крім інституту тимчасового опікуна).

У аспекті поставленого запитання слід з’ясувати, чим відрізняються прийомна сім’я, законний опікун та тимчасовий опікун (особливий вид опікуна, встановлений положеннями Закону про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави).

Прийомна сім’я – це інституція, запроваджена Законом про підтримку сім’ї та системою прийомної сім’ї. Прийомне виховання у формі сім’ї охоплює дітей, які з будь-яких причин не знаходяться під опікою батьків. У випадку прийомної сім’ї батьківські права обмежені, а це означає, що кожне важливе рішення щодо дитини (вибір школи чи виїзд за кордон) має бути схвалено біологічним батьком або матір’ю і з представленою його згодою.

Законна опіка – це інституція, описана в Законі про сім’ю та опіку.

Опікунський суд зобов’язаний встановити опіку над дитиною, якщо жоден із батьків не має батьківських прав або батьки невідомі. Опікуном має бути особа, призначена батьком чи матір’ю, які на той час ще мали можливість доглядати за дітьми. Якщо такої особи немає, опікуном має бути хтось із родичів неповнолітньої особи. При призначенні законного опікуна біологічні батьки, як правило, повністю позбавлені права на опіку над дітьми або невідомі. Це дає опікуну набагато більше можливостей для впливу на життя дитини.

Закон про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави дозволяє суду встановлювати т.зв. тимчасового опікуна над дітьми (які відповідають умовам, встановленим законом, тобто перетнули українсько-польський кордон з 24 лютого 2022 року та є громадянами України). Такий опікун матиме права, подібні до законного опікуна, але перебуватиме під контролем Центру Соціальної Допомоги або іншого органу місцевого самоврядування, і для деяких рішень з більш важливих питань дитини доведеться отримати згоду суду.

Включення дитини до системи інституційної прийомної сім’ї відбувається як би автоматично – на вимогу директиви закладу. Інша ситуація у випадку бажання створення спорідненої прийомної сім’ї, тимчасового опікуна чи просто опікуна, встановлення якого може відбутися за бажанням. Якщо на території Польщі є хтось з родини, хто міг би виступати в якості тимчасової прийомної сім’ї, тимчасового опікуна чи законного опікуна, то при підготовці заяви до суду слід вказати причини залишення дитини під опікою інших осіб. широко виправданим, щоб показати Суду, що залишення дитини в Польщі продиктовано особливими обставинами – це може згодом позбавити нас від труднощів і проблем із відновленням опіки над дитиною без нагляду Міського Центру Соціальної Допомоги або Куратора. Заява подається до суду, відповідного до місця проживання або перебування дитини.

Водночас слід зазначити, що особа, яка хоче піклуватися про дитину, повинна мати бездоганну репутацію та гарантувати належний догляд за дитиною, зокрема:

– має мати повну дієздатність і

– не можуть бути позбавлені публічних прав,

– не може бути позбавлений/a батьківських прав,

– не був засуджений за злочин проти статевої волі чи моралі чи за умисний злочин насильства проти особи чи злочин, вчинений на шкоду неповнолітньому чи у співпраці з ним,

– Їй/йому не заборонялося здійснювати діяльність, пов’язану з вихованням, лікуванням, навчанням або доглядом за неповнолітніми, або зобов’язання утримуватися від перебування в певних середовищах або місцях, заборона на контакти з певними особами або заборона на виїзд з певного місця перебування. перебування без згоди суду.

Законодавство:

1) ustawa z dnia 9 czerwca 2011 o wspieraniu rodziny i systemie pieczy zastępczej (Dz.U. 2011 nr 149 poz. 887),

2) ustawa z dnia 25 lutego 1964 roku Kodeks rodzinny i opiekuńczy (Dz.U. 1964 nr 9 poz. 59)

3) ustawa z dnia marca 2022 r. o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa (Dz. U. z 2022 r. poz. 583, 682, 683, 684, 830, 930)