Тимчасовий захист – кому це буде корисно і на що вони повинні мати право?

1. Тимчасовий захист є формою міжнародного захисту, який надається згідно з правилами описаними в директиві Ради 2001/55/WE від дня 20 липня 2001 року у справі мінімальних стандартів надання тимчасового захисту у випадку масового напливу виселенців та засобів, які підтримують рівновагу зусиль між деражавами-членами, які зв’язані з прийняттям таких осіб та результатами цього, разом з законом розділ 3 від дня 13 червня 2003 року про надання допомоги іноземцям на території Польщі.

Призначений для захисту іноземців, які масово прибувають на територію держав-членів Європейського Союзу, які залишили свою країну або певну географічну місцевість, з якої походять через вторгнення, війну, громадянську війну, етнічні конфлікти або сильні порушення прав людини. Тимчасовий захист надається до моменту, коли іноземці зможуть повернутись до їхнього попереднього місяця проживання, але не довше, ніж на рік. Захист можна продовжити на наступні 6 місяців, але не більше як 2 рази.

2. У зв’язку з агресією РФ на Україну і масовим напливом воєнних біженців з України така інституція була заснована 4.03.2022 року з метою їхнього захисту. Згідно з виконавчим рішенням Ради ЄС тимчасовий захист обіймає виселенців, які повинні були залишити Україну, починаючи з дня 24 лютого 2022 року:

a.громадяни України, які проживали в Україні до дня  24 лютого 2022 року;

b.особи без громадянства або громадяни третіх країн, інших ніж Україна, які до дня 24 лютого 2022 року були під міжнародним захистом або еквівалентним національним захистом в Україні;

c. члени родин двох вище згаданих категорій осіб, якщо їх родина вже знаходилася в Україні до 24 лютого 2022 року:

Виконавче рішення Ради передбачає також застосування директиви або захисту передбаченого державним правом держав-членів ЄС у відношенні до осіб без громадянства і громадян третіх країн інших ніж Україна, які можуть довести, що до дня 24 лютого 2022 року легально перебували в Україні на основі дійсного дозволу на постійне перебування виданого згідно з правом України, і які не мають можливості повернутися у безпечних умовах до країни або регіону походження.

3.Опираючись на положення директиви уряди держав-членів ЄС мають обов’язок гарантувати особам вищезгаданих груп:

a)доступ до відповідного помешкання та, де є необхідність забезпечення необхідних засобів до проживання,

b) забезпечення відповідної допомоги у рамках соціальної допомоги і отримання засобів на проживання, якщо у них їх нема достатньо.

c)забезпечення медичної допомоги,

d)забезпечення освіти особам до 18 років.

Іноземці, які користуються тимчасовим захистом будуть також мати право на:

a) отримання документів, які підтверджують перебування під тимчасовим захистом – довідка.

b) легальну працю і ведення підприємницької діяльності на подібних умовах як громадяни держави-члена, враховуючи чинні норми професій,

c) освітні можливості, включаючи освіту, професійну освіту і практичні професійні навички.

Для неповнолітнього без опіки, який користується тимчасовим захистом, відповідний суд за місцем проживання неповнолітнього, на заяву Керівника Установи, встановить опіку.