Чи може біженець, який уже отримав тимчасовий захист у Німеччині, отримати його знову, але в Польщі? Звичайно, таким чином відмовившись від захисту в Німеччині.
Слід пам’ятати, що громадяни України, які покинули свою країну після 24 лютого 2022 року через загрозу повʼязану зі збройним конфліктом, не є бенефіціарами міжнародного захисту (статусу біженця чи додаткового захисту). Для цих осіб створено спеціальне рішення, запроваджене виконавчим рішенням Ради ЄС від 4 березня 2022 року, тобто тимчасовий захист.
Польський законодавець врегулював інститут тимчасового захисту в законі про надання захисту іноземцям на території Республіки Польща. Крім того, у зв’язку зі складною гуманітарною ситуацією, законом від 12 березня 2022 року про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави («спец.закон») Польща запровадила спеціальні додаткові правові рішення для громадян України. У ст. 1 та 2 зазначеного закону перераховано перелік осіб, на яких поширюється дія цього закону. Відповідно до ч. 3, ст. 2 дія цього закону не поширюється на іноземців, які мають:
a) дозвіл на постійне проживання,
b) дозвіл на проживання довгострокового резидента Європейського Союзу,
c) дозвіл на тимчасове проживання,
d) статус біженця,
e) додатковий захист,
f) дозвіл на допустиме перебування,
g) дозвіл на проживання з гуманітарних причин;
2) які:
a) подали заяви про міжнародний захист в Республіці Польща або від імені яких подано такі заяви,
b) планують подати заяви про міжнародний захист у Республіці Польща відповідно до ч. 1, ст. 28 або ч. 1, ст. 61 закону від 13 червня 2003 р. про надання захисту іноземцям на території Республіки Польща або щодо яких стосуються такі заяви про наміри,
3) які користуються тимчасовим захистом на території іншої держави-члена ЄС, не в Республіці Польща, і цей захист був наданий через воєнні дії, що ведуться на території України.
Як бачимо із вищезазначеного, законодавець не виключив можливості використання спеціальних форм допомоги для іноземців, які раніше користувалися тимчасовим захистом в іншій державі-члені. Здається, це також підтверджує преамбула 15 виконавчого рішення Ради ЄС. Зазначимо теж, що польський законодавець лише вказав, що права, надані «спец.законом», припиняються (позбавляються), якщо громадянин України залишає територію Республіки Польща на термін більше одного 30 днів.
Таким чином, не здається, що особа, яка скористалася тимчасовим захистом в іншій країні, не могла отримати допомогу в Польщі, особливо, за умови відмови від допомоги в країні першого захисту.